Новини

ПРОТОКОЛ
ЗАСІДАННЯ ПЕДАГОГІЧНОЇ РАДИ № 8

від 27.02.2023

Голова педради – В.В. Орловський, директор НВК
Секретар – Т.В. Павлів
Присутні - 21

Порядок денний

1. Про вибір і замовлення підручників для 1 класу ЗЗСО для здобувачів повної загальної середньої освіти і педагогічних працівників.

Посилання на веб сайти «Дія.Цифрова освіта» (для всього населення) https://osvita/diia/gov/ua/ та «Всеукраїнська школа онлайн» (для вчителів та школярів) https://lms.e-school.net.ua/

Національне тестування на рівень цифрової грамотності.
Дія.Цифрова Освіта
Освітні серіали (diia.gov.ua)

Протокол № 4 засідання педагогічної ради від 29.01.2021

СВІЧА ПАМ̕ЯТІ
Щороку наприкінці листопада Україна згадує загиблих від штучного голоду, організованого радянською владою в XX столітті.
Моляться соняшники.
Грім на хмарі Біблію читає…
тополя пошепки: страшний який
твій плачі Ісаіє!
Моляться соняшники.
Голод. Мати немовля вбиває…
1947, Василь Барка

У понеділок ,
9 листопада 2020 року, в Україні відзначають День української писемності та мови.

Історія свята
Донині вчені досліджують походження української писемності. Існує версія, що на території України було кілька її варіантів. У Північному Причорномор'ї користувалися абеткою, яка була схожою на грецьку і латину, а в східних регіонах використовувалися сарматські значки, які мали схожість з грузинською азбукою.
У древніх слов'ян існувало одночасно дві абетки: глаголиця і кирилиця. При цьому, глаголиця досі не має аналогів. Імовірно, цей алфавіт винайшов слов'янський просвітник Кирило Філософ для запису богослужбових текстів.
Цей день встановлений указом Президента України 6 листопада 1997 року «на підтримку ініціативи громадських організацій… в день вшанування пам'яті Преподобного Нестора-Літописця».
Нестор Літописець був монахом Києво-Печерського монастиря (бл. 1114 р.), першим давньоруським письменником і літописцем, послідовником творців слов’янської писемності Кирила і Мефодія. Автор житій князів Бориса і Гліба, Феодосія Печерського; традиційно вважається одним із авторів «Повісті временних літ». Саме Нестор увів історію Русі в річище всесвітньої історії.
Українська мова належить до слов’янської групи індоєвропейської мовної сім’ї. Число мовців – понад 45 млн, більшість яких живе в Україні. Поширена також у Білорусі, Молдові, Польщі, Росії, Румунії, Словаччині, Казахстані, Аргентині, Бразилії, Великій Британії, Канаді, США та інших країнах, де мешкають українці. Українська є другою чи третьою слов’янською мовою за кількістю мовців (після російської та, можливо, польської) та входить до третього десятка найпоширеніших мов світу. Українська мова є результатом інтеграції трьох діалектів праслов’янської мови - полянського, деревлянського та сіверянського. Для запису української мови використовують адаптовану кирилицю, зрідка – латинку в різних варіантах. З погляду лексики найближчою до української є білоруська мова (84% спільної лексики), потім польська (70% спільної лексики) і словацька (68% спільної лексики).
Назву «українська мова» вживали, починаючи з XVI ст., на позначення мови українських земель Речі Посполитої, однак до середини XIX ст. основною назвою мови, що тепер зветься українською, було поняття «руська мова». Це почало вносити плутанину від моменту приєднання України до Московії та згодом Російської імперії, оскільки росіяни у XVIII ст. стали позначати свою мову схожим прикметником (рос. «русский языкъ»). Після певного періоду вагань, під час якого мову України намагалися відрізняти від російської за допомогою різних назв, поняття «українська мова», зрештою, поступово перемогло в усіх українських регіонах.
Сучасна літературна українська мова з'явився в XVIII столітті. Першим твором, який було написано з його використанням, вважається "Енеїда"
Котляревського. Остаточно закріпив українську розмовну мову в літературних творах поет Тарас Шевченко.
Поки живе мова − житиме й народ!

Упродовж століть українська мова, так само як і її носій – український народ, зазнавала суттєвих утисків і заборон з боку різних держав, зважаючи на те, під чиєю владою опинялася Україна. Нині українська мова має державний статус, але зазіхання на неї не припиняються. Кремль століттями гнобив українську мову, щоб русифікувати, асимілювати, а по суті, знищити українську націю. Тому українську мову треба захищати і розвивати. Важливо, щоб саме суспільство і влада усвідомлювали необхідність відповідної державної політики. Як писала геніальна Ліна Костенко: «Нації вмирають не від інфаркту. Спочатку їм відбирає мову». А Іван Огієнко свого часу писав: «Поки живе мова − житиме й народ».
Особливості святкування
Щороку саме в День української писемності та мови стартує Міжнародний конкурс знавців української мови імені Петра Яцика.
Також з 2000 року в цей день в прямому ефірі «Українського радіо» транслюють «Диктант національної єдності», який може написати будь-який бажаючий.

Зачитує текст доцент Київського університету імені Бориса Грінченка, автор підручників і посібників з української мови Олександр Авраменко. Він складав оригінальний текст диктанту, який ніхто, до моменту його зачитування в ефірі «Українського радіо», не бачив.
Пишуть диктант лише від руки, потім учасники надсилають на перевірку на електронну пошту редакції «Українського радіо» відсканований чи сфотографований текст. Листа потрібно надіслати у той самий день, або ж наступного дня – 10 листопада.
Також можна дочекатися, поки текст з’явиться на сайті організатора 11 листопада і самому перевірити знання української мови.
Комісія приймає і тексти, написані шрифтом Брайля.
З кожним роком кількість учасників мовного флеш-мобу зростає. Традиційно до написання диктанту долучаються відомі люди, політики, митці, студенти та школярі.
Організатори повідомляють, що за 16 років зросла аудиторія та географія учасників. Десятки тисяч листів надходять з усіх областей України, а також із-за кордону: Німеччини, Бельгії Великої Британії, Канади, Аргентини, Литви, Норвегії, Польщі, Швеції, Франції, Росії, Білорусі, Молдови, Таїланду.
З кожним роком кількість учасників мовленнєвого флеш-мобу зростає. Традиційно до написання диктанту долучаються відомі люди, політики, художники, студенти та школярі.
20 цікавих фактів
про українську мову:
1. Двоїна – втрачена ознака української мови, про яку сьогодні мало хто знає. Наприклад, казали не «два слова», а «дві слові». Двоїну примусово вилучили у 1933 році, задля знищення рис української мови, які відрізняли її від російської.
2. В українській мові існує три форми майбутнього часу: проста, складна і складена.
3. У 1918—1920 роках українська мова була офіційною мовою Кубанської Народної Республіки. Так, значно ширшими були межі поширення української мови раніше. Слід лише поглянути на мовну карту 1871 року, де «солов’їна» розлітається «Від Сяну до Дону».
4. Українська мова тісно пов’язана зі старослов’янською — спільною мовою предків всіх сучасних слов’ян. І так, слов’яни – це мовна група, тобто країни, які об’єднує перш за все мова.
5. За доведеними результатами дослідження вченого В.Кобилюха, наша мова сформувалась ще Х-IV тисячоліттях до нашої ери. Тож походження багатьох слів слід шукати в санскриті, а не в російській, німецькій, турецькій, грецькій та інших мовах. Адже вони виникли значно пізніше за українську
6. Надавати усім словам зменшувально-пестливуформу – це мабуть не тільки особливість мови, а й особливість нашого народу. Навіть державний гімн містить пестливі слова типу «сторонці». Та що там, навіть «воріженьки» у нас звучить надзвичайно лагідно.
7. Попри пестливе звернення до воріженьків, українці все ж сильний народ, який вміє за себе постояти. Про це свідчить словник синонімів, у якому найбільше синонімів, аж 45, має слово «бити».
8. Найбільша кількість слів в українській мові починається з літери «П». Найменш уживаною виявилась літера «Ф». У більшості випадків, слова які починаються з цієї літери, запозичені з інших мов. А ви ніколи не помічали, як старенькі люди вимовляють замість «Ф» – «ХВ»? (фіртка – хвіртка, фанера – хванера, Федір – Хведір).
9. 7 відмінків іменника, до яких ми звикли, вирізняють українську мову серед східнослов’янських. Сьомий, кличний відмінок, існує лише в граматиці древніх мов: латині, грецькій та санскритській граматиці.
10. В українській мові дві букви «г». Раніше, одна із них, яка позначається як «ґ», була вилучена з уживання, але в 90-ті роки знову увійшла в українську мову.
11. Назви всіх дитинчат тварин в українській мові відносяться до середнього роду.
12. Починаючи з ХVIII і до ХІХ століття в українській мові використовувалося до п’ятдесяти різних систем письма! Тому за кількістю орфографії українська мова перевершує навіть найскладнішу – монгольську.
13. В кінці ХVІ — напочатку ХIХ століть в Україні використовувалася система письма під назвою «козацький скоропис», у якій начертання деяких букв відрізнялися від прийнятих у кирилиці.
14. Українська мова має напівофіційний статус в США (округ Кук штату Іллінойс). До округу входить Чикаго разом з передмістями. А українська мова була обрана як одна з найбільш вживаних мов у даній місцевості.
15. В українській мові й донині збереглися назви місяців з давньослов’янського календаря. Частково вони присутні й у інших слов’янських мовах, чого не скажеш про російську.
16. Найдовше слово в українській мові – «дихлордифенілтрихлорметилметан». Назва хімікату для боротьби з шкідниками складається аж з 30 літер!
17. Сучасна українська мова налічуєблизько 256 тисяч слів і включена до списку мов, які успішно розвиваються до сьогодні.
18. Івана Котляревського не дарма вважають основоположником нової української мови. Офіційно вважається, що саме після видання його «Енеїди», наша мова була прирівняна до літературної.
19. Значна кількість вживаних до сьогодні українських слів та мовних коренів прийшли до нас ще з часів трипільської культури, про що свідчать топографічні назви, народні пісні дохристиянських часів та значний слід у древньо-індійській мові — ведичному санскриті, джерела якого дійшли до нас з давнини у 5 тисяч років.
А ще, українську мову за останні 4 століття намагались вбити аж 134 рази! Не вірите?

Детальніше про безсмертну солов’їну можете прочитати за посиланням:
https://www.unian.ua/society/10331286-den-ukrajinskoji-pisemnosti-ta-movi-istoriya-ta-tradiciji-svyata.html
https://ua.112.ua/golovni-novyni/den-ukrainskoi-pysemnosti-ta-movy-istoriia-tradytsii-ta-osoblyvosti-sviata-513195.html
http://vsviti.com.ua/ukraine/77688
http://vsviti.com.ua/interesting/society/70620

Протокол №2
засідання педагогічної ради
від 06.03.2019

Вибір та замовлення підручників для учнів 1, 5 та 10-х класів Бальковецького НВК

З Новим 2018-м роком та Різдвом Христовим.

Запрошуємо всіх бажаючих взяти активну участь у розвитку ресурсу.

Згідно плану роботи ДНЗ Бальковецького НВК 9 листопада 2017 р. у приміщенні дошкільного навчального закладу відбулись батьківські збори.

27 жовтня 2017 року у дошкільному навчальному закладі Бальковецького НВК піднесений настрій.
Святкова атмосфера,прикрашений зал,лунає приємна музика.
Згідно плану роботи музичного керівника Веретюк Л.М.та вихователя різновікової групи Дуди Т.А.
Відбулась розвага «Як Колобок Осінь шукав».